ТОРБА

Перша поетична збірка Артема Антонюка залишає читача в більшій розгубленості від життя, аніж той був донині. Артем так вміє поєднувати життєві клаптики, так їх описувати і подавати – що цілісність світу бачиться зернистою – як на неякісних фото – але ці зерна якраз і є цікавими – і – самодостатніми. В його поезії відчувається і досвід і талант – і невідомо чого в ній більше. Та – чого би не було – читати ці вірші водночас приємно і боляче: бо неодмінно виявиш у них щось власне: як радощі в подна...