Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія»

Вірші, вміщені під цією обкладинкою, виникали упродовж доброго десятка років і знаменували собою на завжди поступове та плавне поринання ідеалістичного юнака в досвіди, маски і тексти, в мову, в усе на світі, включно з любов’ю. Між «Піснею мандрівного спудея» чи «Казкарем» (обидва - 1980) і останнім на сьогодні циклом «Індія» (1990) лежить страшенно велика відстань довжиною в молодість. Усе це пережите і прожите. Тому ця книжка, можливо, є шлях. Чи цей шлях завершений? Жоден шлях завершеним не б...

Рейтинг LiveLib

4,3

37 оценок

5
43%
4
46%
3
11%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 38Хотят прочитать 16

Рецензии

amsterdam_413 сентября 2014 г.
Парочка гениальных вещей, уже два десятилетия известных как песни львовских рок-групп, окружена кружевами бродсковщины, котляревщины и гребенщиковщины... "Шинели" Гоголя, правда, не было, но...
В общем, мое сложное отношение к Андруховичу эта книга не изменила.
Тимофей Гаврылив , как поэт, не хуже, хотя раскручен меньше. Прозаиков, пишущих поинтереснее Андруховича, тоже немало.
В сухом остатке - мода да скандальные интервью. Первое уйдет, второе забудется, и шептать будем таки "строчки из Александра"?
Читать далее
7
238

Все рецензии

Цитаты

dani_fausse16 сентября 2012 г.
АЛХІМІЯ
В реторті вариться коктейль —
твоя й моя першооснова,
якої давній менестрель
шукав із музики і слова, —
в реторті вариться коктейль
(oh, yes, my baby!)
Я — Фауст, Гамлет, Вільгельм Тель!
Я сплю на небі!
Та будні стомлено шиплять
в розпечених побитих тиглях,
і в суміші отій киплять
сполуки спогадів застиглих.
Коли по буднях ти пройдеш, —
чи ж обійдешся без подряпин?
Коли в букетах подаєш
надії від сльоти продряглі,
та от впадеш з високих веж
(oh, yes, my baby!),
побачиш — на землі живеш,
а зірка в небі!
Але всі рани заживуть,
смарагдами всі сльзи стануть,
коли цілунки проженуть
слова олжі — поза устами.
павутинки наших душ
знайдуть свою першооснову,
немов пелюстки наших руж —
розкриються цнотливо знову:
"Це ти?" — "Це я, твій сум і щем…"
(oh, yes, my baby!) —
я загорну тебе плащем,
немов на небі…
Читать далее
7
1,5K
dani_fausse11 июля 2012 г.
ОПІВНІЧНИЙ ПОЛІТ З ВИСОКОГО ЗАМКУ
авжеж не райський сад не світять помаранчі
загублено стежки і втрачено сліди
а все що є у нас ліхтарик на підзамчі
і треба нам туди
збігати у пітьму яка непевна втіха
чи виросте вогонь
коли позолотить найменша іскра тиха
розсипаний пісок розрив поміж долонь
і тісно між дерев і темно в сьому граді
і тягнуться до нас обуджені гілки
та крізь нічне зело що пнеться на заваді
злітаємо з гори злітаємо таки
і жодної зорі лиш доторки тернові
і де ще той ліхтар чи світиться йому
подряпини легкі падіння варте крові
і навіть без надій
і навіть у пітьму
бо хто на світі ми
за сімома шляхами
шукаємо любов як золото в ріці
закрито всі доми
спідниця з реп’яхами
і скалка
на щоці
Читать далее
2
137
flomaster2228 декабря 2013 г.
Ще трохи — і ти затремтиш
від насолоди вмирати у цих кущах,
гладячи теплих лисиць,
котрі перебігають тобі стежку,
ще трохи — і ти переступиш…
1
75