
Ваша оценкаРейтинг LiveLib
- 571%
- 429%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаРецензии
ami56811 апреля 2020Читать далееОдна з самих улюблених моїх книг шкільних часів. Я її брала в бібліотеці багато разів, і по декілька разів перечитувала, обдумувала. Школярі, що в ній змальовані, були дуже близькими мені по духу. Ті ж самі переживання, страхи, радощі.
І зараз перечитавши її, я знову отримала велике задоволення. Але героїв я побачила зовсім по іншому...
Книга повна стереотипів і стигмування.
Аня повна комплексів, самопокарання, підвищених запитів до себе, ще й з манією переслідування. Постійні її думки, що всі на неї дивляться, спостерігають.Мати насаджує їй свої надії і очікування - донька повинна бути круглою відмінницею. Її реакція на четвірку в щоденнику доньки чого тільки коштує. Не дивно, що Аня така невротична. Сцена, де мати копирсається у портфелі доньки пошуках чергової четвірки, і знаходить листа від Борі Дубова просто вибісила. Поговорити з донькою, спробуватизрозуміти її почуття вона не може. А те, що вона подзвонила батькові Борі і почала дорікати листом, який, буцімто, відволікає її відмінницю від навчання? Це ж треш! А раніше мені Аня здавалась ідеальною і виваженою. Зараз же я розумію, що цей спокійний вигляд давався їй дуже великими зусиллями.
Ніхто навіть не намагається зрозуміти хулігана Агафонова. Ніхто не думає, що його поведінка не результат поганого характеру та вдачі, а наслідок психічної травматизації у асоціальній сімї. В нього явна алекситимія, порушення функції опису своїх переживань. Тому він виказує почуття, як може, і дуже дивується, коли його ніхто не розуміє.
Всі учні 5 "а" класу змальовані справжніми, різними, цікавими. Читання дуже приємне. Але, мені чомусь здається, теперішні п'ятикласники не зрозуміють цю повість. Надто вже все змінилось.
66 понравилось
932
Цитаты
Еще не добавлена ни одна цитата из книги. Ваша может стать первой.























