24:33:42

В мене виникла ідея написати про стосунки трьох дорослих людей, - розповідає Лариса Денисенко. – Вони змінюють звичний для них спосіб життя і себе через/заради іншої людини. Першою датою з'явився мій власний вік, 33 роки. Сорок два та двадцять чотири вийшли випадково. Хоча, можливо, на мене подіяла історія одного чоловіка, який розповідав, що його вікова різниця з жінками, які йому подобалися, завжди складала дев'ять років. Перед тим, як я починаю виписувати, власне, історію, в мене народжується...

Рейтинг LiveLib

3,9

25 оценок

5
28%
4
44%
3
24%
2
0%
1
4%

Ваша оценка

Прочитали 26Хотят прочитать 26

Рецензии

svmarua13 июля 2013 г.
Мені дуже сподобалось. Відпочинок, море, спокій, вільний час та необтяжуванна література - це у мене. А в книзі - майже одні й ті самі ситуації очами трьох людей. Цікаво...А ще гумор та життєві історії. Деякі моменти зачитувала уголос чоловікові. Інколи, щоб разом посміятися, інколи - щоб натякнути, що схоже на наші ситуації, інколи - з коментарієм: " а це ж насправді так і є!"
4
78
smereka17 сентября 2010 г.
Перша книжка цієї авторки для мене. Здалося, щось в ній є, таке... екзистенційне, обіцяюче,.. що спонукало на читання "Корпорації ідіотів". Але... Два роки потому, разом із "Корпорацією"- чогось їй не вистачає за наявності цікавих тем, мабуть, глибини та чуйності.
3
35
MissGabriel17 сентября 2012 г.
Три истории. Три жизни. Три человека.
особенно оценила момент о маме-истеричке....)
1
33

Все рецензии

Цитаты

Kryptir1 августа 2012 г.
Я знав, що мої ямки впливають на людей певним чином: люди не думають, що я можу бути небезпечним. Власне, якби менi цiкаво було побути наволоччю, я б цим скористався. Але я використовував цю природну особистiсть своєї зовнiшностi тiльки як самозахист.
0
245
Kryptir1 августа 2012 г.
"Жити разом - це велика праця. А жити з творчими людьми - це складнiше в декiлька разiв, i знаєш, чому? Тому що вони переважно нiчого не говорять. Як Аделiна, так. Ти мусиш їх вiдчувати, але вони не ставлять мети вiдчувати тебе. Якби ставили, можливо, все було б iнакше".
0
30
Kryptir1 августа 2012 г.
Париж не винний в тому, що кожне друге людське створiння сприймає його як мiсто романтичних знайомств, постiйного дарування валентинок, нiжного кохання та нестримного сексу. Можливо, Париж цього всього зовсiм не схвалює, а вважає себе брутальним цинiком, естетом та людиноненависником, тiльки нiхто в мiст про це не питає.
0
25