
Читай українське
Natali39419
- 408 книг
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценка
Ваша оценка
Збірка думок та почуттів, присвячених п’ятій стихії.
Безкінечно довго можна робити три речі: дивитись, як горить вогонь, тече вода і говорити про любов, а тим більше про неї писати.
Зіркові прізвища, невеликі тексти та любов. 25 письменників, 250 сторінок - по 10 аркушів на кожного. "100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки" - збірка есе найпопулярніших сучасних українських письменників, де вони показують різницю між Коханням і Любов’ю, описують цікаві романтичні стосунки і взагалі намагаються знайти відповідь на запитання - а що таке любов?
Є як есе свіжі, так і ті, що раніше вже десь публікувалися. Закінчила читати збірку всього кілька годин тому, а більшість есеїв пам'ятаю розмито, проте декілька з них вразили. А якщо в книжці є хоч декілька творів, що таки здатні лишити у пам'яті яскравий слід, то вона варта уваги.
Хоча у книжці є цікаві оповідання й нестандартні судження про любов, тема висвітлена частково. Подекуди, в мене склалось враження, що то писався шкільний твір десятикласника на задану тему. Про любов, звісно, писати завжди непросто, а на "замовлення" тим більше. Відносно молоді автори, як на мене, втратили почуття любові ще до свого народження і здебільшого або критикують чиюсь, або пишуть енциклопедичні дані. Все. Більшість книги - mind-flow перекурено-розчарованих-людороздратованих авторів. Я розумію, що, можливо, не всі сприймають романтичні твори середньовічних письменників, але якось так все опошляти - то що, мода тепер така?... Мені, як завжди, не вистарчило драми.
Слів багато, вигуків теж, а любові зась.

4 роки. Саме стільки часу я хотіла прочитати цю книгу. 4 роки. Чому так довго? Чому вона не потрапила мені до рук саме у 16-річному віці? О, я дуже добре пам*ятаю себе у 16. Дівчинка, яку вражає абсолютно все навколо. Ця книга вже точно зачепила б мене та перевернула б щось всередині. Бо зачіпало і далеко не таке.
Але і зараз мені ця збірка пішла дуже і дуже добре – улюблені автори, кожен цілком у своєму стилі. Ніяких неземних надзвичайних мудростей, але у кожному з есеїв щось таке рідне, просте, наше… І, зрештою, я цілком погоджуюся зі ставленням більшості авторів до любові, до кохання. Якщо зібрати все до купи, підсумувати, вибрати найголовніше з кожної розповіді... Десь отак воно і є. Про такі речі можна говорити (а що вже писати!) вічність, але вони ніколи не набриднуть. Не набридли і на цей раз.

В этой книге многое мне не пришлось по вкусу. Если честно, то почти всё...
Наверное, потому, что моё представление о любви очень отличается, от того, о чём писали авторы. Точнее, большинство тех, чьи творения поместили в этот сборник.
Но кое-что действительно зацепило.
Вперые вообще услышала о таком авторе как Андрей Бондарь, но его любовь в тезисах - это то стоящее, что я нашла для себя в "100 тисяч слів про ..."
12. Моя перша любов торгує целофановими пакетами. Її чоловік викинувся з дев*ятого поверху. Вона не змогла знайти нікого кращого.
16. Мій рідний дядько закохався у свою вчительку фізкультури. Одружився, зробив їй дитину, потім кинув її, кинув дитину. Другу дружину дядька звати Вандою. Їхня дочка - доктор медичних наук, хірург-кардіолог. Покинутий усіма хлопчик кілька років тому помер на зоні. Після нього не залишилось навіть могили. Любов зла.
27. Любов без кохання можлива, і тоді вона стає однією з форм психологічної домінації. Що стоїть вище в ієрархії лююдських почуттів? Чиї стосунки вищі в обличчі Бога - Абеляра та Елоїзи чи Ромео і Джульєтти? А може, тих безіменних дівчини і хлопця зі Стрийського району Львівської області, які кілька тижнів тому повісилися в лісі?
Чем хороши такие сборники? Тем, что можно быстро понять, чем дышит какой писатель. Подходит ли тебе стиль его писания, нравятся ли тебе его мысли.
И если хоть один чем-то зацепит - книга уже не просто так прочитана.

В молодості думаєш, що кохання—це мить пристрасті, зараз і відразу, це терпкий, наждачний біль тіла. Насправді ж — це щемкий подих надії на те, що твоя молитва буде почута.
Олесь Ульяненко. "Жертви кохання"

І стан закоханості не обов’язково має закінчитися щасливим єднанням закоханих. І просто любити — це теж щастя.
Юрко Покальчук. "Як тебе не любити..."

... А ще кажуть, що ім’я коханої людини написане на спині, і сам його побачити ніхто не може. Написане воно таємними знаками, і коли ти знайдеш свою людину, то воно проявиться.
Юрко Покальчук. "Як тебе не любити..."










Другие издания
