
Книжные ориентиры от журнала «Psychologies»
Omiana
- 1 629 книг
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
Що роблять лікарі для того, щоб дитина не захворіла на небезпечні кір, правець, дифтерію? Правильно, вакцінують її. А що може зробити письменник для того, щоб наступне покоління не захворіло знов на не менш небезпечний комунізм? Він може написати книгу для дітей, в якій покаже, наскільки людиноненависницьким був комуністичний режим.
Чому Петр Сіс вирішив написати книгу саме для дітей? Тому що дорослим дуже важко щось пояснити та в чомусь переконати, адже дорослі найчастіше впевнені на всі сто відсотків в своїй правоті. Для дорослих майже не існує чогось нового, нечуваного. Дорослі про все мають свою думку і навіть коли помиляються, вкрай рідко визнають свою помилку.
А ось з дітьми та підлітками все геть інакше. Діти за своєю природою дуже допитливі, їх цікавить все нове. На своїх помилках вони вчаться, часто прислуховуються до думки когось авторитетного, цікавого, самобутнього в чомусь. Нарешті, діти – це наше майбутнє. Від того, якими виростуть сьогоднішні діти, залежить те, якою стане наша країна, яким стане світ.
Як би було чудово, якби люди за всю свою історію не робили помилок. Але помилок було багато, то чому ж на них не повчитися?
Автор написав книгу, в якій показав в легкій, доступній та цікавій формі коміксів все те, що бачив і відчував, зростаючи за Залізною завісою – „кордоном, який під час Холодної війни символічно, ідеологічно, а також фізично розділяв Європу на дві ізольовані одна від одної частини – капіталістичний Захід і комуністичний Схід”. Дитинство та юність письменника минало в атмосфері тотального контролю з боку влади над діями та настроями населення, всюдисущих заборон, підозр, свавілля та террору. Нам важко зараз і уявити, що не так давно, за часів СРСР, заборонялося слухати „не таку” музику, читати „не ті” книжки, носити „не той” одяг, мати „не ту” зачіску... Не було можливості послухати по радіо, що ж насправді відбувається на Заході – це жортоко каралося. Люди не мали змоги виїхати за цю Залізну завісу до цивілізованого світу – за це давали довічне ув’язнення. Люди повинні були так багато – це нагадує рабовласницький лад... Обов’язково працювати (часто задарма), доносити на „неблагонадійних”, вивішувати червоний прапор на державні свята, приймати участь в першотравневих демонстраціях, прилюдно висловлювати політичний захват, вступати в ряди жовтенят, піонерів, комсомольців, прославляти „леніних”, „сталіних”, „павліків морозових” й інших так званих „героїв”, простоювати в довжелезних чергах...

Смешаные чувства. Как же им тяжело жилось, беднягам, за железным занавесом! "Изучение русского языка - ОБЯЗАТЕЛЬНО". Кошмар, в общем.

Февраль 1973.
Каждый студент Художественно-промышленного института должен создать произведение, прославляющее Советскую армию. К счастью, я на отделении мультипликации. Я нарисую только фон и объясню, что танки туда приедут позже.

1975
Мой первый профессиональный заказ — обложка для пластинки Карла Черноха «Аэропорт». Я нарисовал маленький аэропорт с красно-белым ветроуказателем. «Вы проверили, откуда дует ветер?» — спросил меня художественный редактор Иранек. Я подумал, что он шутит, и засмеялся. «Это очень важный, — продолжал он, — идеологический вопрос. Если ветер дует с Запада на Восток, то могут подумать, что он направлен от Западной Германии на Советский Союз. Как идеологическая диверсия». Он позвонил в министерство культуры и в министерство внутренних дел. Мы ждали, когда нам перезвонят. Мне повезло. Мой ветер дует с правильной стороны.










Другие издания

