
Читай українське
Natali39419
- 408 книг
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценка
Ваша оценка
Якби книга «Згори вниз. Книга страхів» все ж таки була клієнтом – це був би дуже важкий клієнт, як мені здалось, все ж таки, психіатричного профілю. А автор Таня Малярчук – цілим «кладязем» для психоаналітика. Це ледь не класичний приклад батьківської фігури з робіт Фройда, з прямою інтерпретацією. Тому що так зламати життя клієнту ще треба вміти…
Про що це я? А про те, що таку літературу дуже важко читати суто в розважальних цілях. Беручи в руки такий твір треба підготуватись до того, що Ви потрапляєте на сеанс психотерапії, тільки Ви не клієнт, ні. В даному випадку Ви точно терапевт, бо книга у Вас в руках ледь не вголос благає про допомогу...
Розраховуючи на цікавий осінній сюжет, я повністю почала занурюватись в атмосферну гірську верховину. Як я помилялась. Бо потім, якось не помітно, з атмосферної верховини автор починає занурювати в
голову головній героїні. А там, як можна вже судити по завершенню книги, не дуже комфортно серед галюцинацій та маячення головної героїні.
Першопочатково з цим твором треба обходитись дуже обережно. Треба бути готовим не лише до того, що Ви читатимете чиюсь рефлексію, а й до того, що книга у Вас викличе бажання проаналізувати себе та свої вчинки по відношенню до оточення. Не всім хочеться це робити, та і не всім варто це робити. Тож будьте обережні, добре оцініть свої можливості, а вже потім (якщо Вам скучно живеться) беріть до рук цю книгу.
Інструкція до застосування: з анотації: книга для тих, хто нічого не боїться. Я б від себе додала ще: «але хоче почати». Адже занурюючись в голову головній героїні, можна загрузнути в своїх страхах та переживаннях. Таня Малярчук дуже якісно відкорковує з голови читача його фобії. Намагаючись розібратись в сюрреалістичних подіях дуже легко спроектувати свої проблеми та переживання на головну героїню.
Приємного та захопливого читання я Вам навряд тут побажаю. Але можете спробувати, адже на смак - всі фломастери різні)

Я не люблю творчості Тані Малярчук. Про це знають всі мої знайомі.
Нічого із собою не можу вдіяти.
Чесно. Це не моє.
Не можу я читати про те, як вона справляла нужду десь на горі, і дивилася, як її екскременти скочуються вниз, немов маленькі звірятка... як це мило)

Увлекательнейший сюжет, очень близкий мне эмоциональный фон, просто сумасшедшая атмосфера. Не страшно, нет, но ощущения щемящей тоски после прочтения остается. У автора явно большое будущее.

Відремонтував східці і вікна,
ліжко (щоб не скрипіло),
креденець (щоб зачинявся),
мене (щоб була щаслива)

Микола п‘є горілку так часто і так багато, що здавалося - сам хоче стати водою. Або озером, або річкою, або морем, або океаном. Тільки аби не стати землею.

Світ за очі.
Віддаєш очі, а натомість в подарунок отримуєш світ. Чи навпаки.









