Рецензия на книгу

Цвета нашей памяти

Доминик Симонне, Мишель Пастуро

(0)

unintended_mmm
6 февраля 2022
«Якщо нас запитати: що означають слова «червоний», «синій», «чорний», «білий»? – ми, звісно, можемо відразу показати предмети, які мають ці кольори. Але наша здатність пояснити значення цих слів на цьому й завершується».
Ви коли-небудь задумувались, що для вас значить колір? Чи часто ви звертаєте на нього увагу? Чи значить він щось у ваших спогадах? Який колір любите найбільше і чому?
Для автора цієї книги, Мішеля Пастуро, колір відіграє настільки важливу роль, що він навіть обрав його об’єктом наукового дослідження. А крім захоплення кольорами автор є медієвістом, знавцем латині та геральдики - словом, дуже ерудованою людиною. Чи варто казати, що його розвідки про колір, які часто накладаються на інші сфери зацікавлення, подекуди вражають і змушують поглянути на кольори в нашому житті зовсім з іншого боку.
Мішель Пастуро ділиться великою кількістю спогадів з різних періодів свого життя, і об'єднує їх лише одне - стосунок до кольорів, навіть не так - значення кольорів в цих спогадах. Усюди колір є головним героєм, центром. Іноді навіть не очікуєш, що той чи інший спогад буде якось пов'язаний з кольором, а тоді виринає роздум, авторська підозра чи, навіть, просто асоціація. Буду відвертою, на всі спогади виявилися цікавими особисто для мене, проте більшість таки прочиталася швидко і з зацікавленням. В цих текстах можна знайти відповіді на масу питань, починаючи від таємниць добування деяких кольорів і закінчуючи роздумами на тему "нещасливості" зеленого кольору в багатьох культурах чи нелюбові дітей до фіолетового.

«Отже, кольори для фізика чи хіміка – не те саме, що й для невролога чи біолога. Але ці кольори означають зовсім інше для історика, соціолога, антрополога. Для них, як і взагалі для гуманітарних наук, колір визначається й вивчається насамперед як суспільне явище. Колір «твориться» не стільки природою, пігментом, оком або мозком, скільки суспільством – якраз суспільство дає йому визначення та сенс, розробляє його коди й значення, скеровує практики та ставить завдання.»
9 понравилось
0
413

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Рецензия на книгу

Цвета нашей памяти

Доминик Симонне, Мишель Пастуро

(0)

unintended_mmm
6 февраля 2022
«Якщо нас запитати: що означають слова «червоний», «синій», «чорний», «білий»? – ми, звісно, можемо відразу показати предмети, які мають ці кольори. Але наша здатність пояснити значення цих слів на цьому й завершується».
Ви коли-небудь задумувались, що для вас значить колір? Чи часто ви звертаєте на нього увагу? Чи значить він щось у ваших спогадах? Який колір любите найбільше і чому?
Для автора цієї книги, Мішеля Пастуро, колір відіграє настільки важливу роль, що він навіть обрав його об’єктом наукового дослідження. А крім захоплення кольорами автор є медієвістом, знавцем латині та геральдики - словом, дуже ерудованою людиною. Чи варто казати, що його розвідки про колір, які часто накладаються на інші сфери зацікавлення, подекуди вражають і змушують поглянути на кольори в нашому житті зовсім з іншого боку.
Мішель Пастуро ділиться великою кількістю спогадів з різних періодів свого життя, і об'єднує їх лише одне - стосунок до кольорів, навіть не так - значення кольорів в цих спогадах. Усюди колір є головним героєм, центром. Іноді навіть не очікуєш, що той чи інший спогад буде якось пов'язаний з кольором, а тоді виринає роздум, авторська підозра чи, навіть, просто асоціація. Буду відвертою, на всі спогади виявилися цікавими особисто для мене, проте більшість таки прочиталася швидко і з зацікавленням. В цих текстах можна знайти відповіді на масу питань, починаючи від таємниць добування деяких кольорів і закінчуючи роздумами на тему "нещасливості" зеленого кольору в багатьох культурах чи нелюбові дітей до фіолетового.

«Отже, кольори для фізика чи хіміка – не те саме, що й для невролога чи біолога. Але ці кольори означають зовсім інше для історика, соціолога, антрополога. Для них, як і взагалі для гуманітарних наук, колір визначається й вивчається насамперед як суспільне явище. Колір «твориться» не стільки природою, пігментом, оком або мозком, скільки суспільством – якраз суспільство дає йому визначення та сенс, розробляє його коди й значення, скеровує практики та ставить завдання.»
9 понравилось
0
413

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Рецензия на книгу

Цвета нашей памяти

Доминик Симонне, Мишель Пастуро

(0)

unintended_mmm
6 февраля 2022
«Якщо нас запитати: що означають слова «червоний», «синій», «чорний», «білий»? – ми, звісно, можемо відразу показати предмети, які мають ці кольори. Але наша здатність пояснити значення цих слів на цьому й завершується».
Ви коли-небудь задумувались, що для вас значить колір? Чи часто ви звертаєте на нього увагу? Чи значить він щось у ваших спогадах? Який колір любите найбільше і чому?
Для автора цієї книги, Мішеля Пастуро, колір відіграє настільки важливу роль, що він навіть обрав його об’єктом наукового дослідження. А крім захоплення кольорами автор є медієвістом, знавцем латині та геральдики - словом, дуже ерудованою людиною. Чи варто казати, що його розвідки про колір, які часто накладаються на інші сфери зацікавлення, подекуди вражають і змушують поглянути на кольори в нашому житті зовсім з іншого боку.
Мішель Пастуро ділиться великою кількістю спогадів з різних періодів свого життя, і об'єднує їх лише одне - стосунок до кольорів, навіть не так - значення кольорів в цих спогадах. Усюди колір є головним героєм, центром. Іноді навіть не очікуєш, що той чи інший спогад буде якось пов'язаний з кольором, а тоді виринає роздум, авторська підозра чи, навіть, просто асоціація. Буду відвертою, на всі спогади виявилися цікавими особисто для мене, проте більшість таки прочиталася швидко і з зацікавленням. В цих текстах можна знайти відповіді на масу питань, починаючи від таємниць добування деяких кольорів і закінчуючи роздумами на тему "нещасливості" зеленого кольору в багатьох культурах чи нелюбові дітей до фіолетового.

«Отже, кольори для фізика чи хіміка – не те саме, що й для невролога чи біолога. Але ці кольори означають зовсім інше для історика, соціолога, антрополога. Для них, як і взагалі для гуманітарних наук, колір визначається й вивчається насамперед як суспільне явище. Колір «твориться» не стільки природою, пігментом, оком або мозком, скільки суспільством – якраз суспільство дає йому визначення та сенс, розробляє його коди й значення, скеровує практики та ставить завдання.»
9 понравилось
0
413

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.