"Білі птахи"

Я хочу, кохана, щоб ми були як білі птахи в морській піні,
Обпечені полум'ям метеора, що зник у хвиль шаленім кипінні.
Вечірньої зірки блакитне сяйво, що пролилося з краєчка неба,
Додасть безсоння нашому суму, безсмертному в душах у мене й тебе.

Втому навіють мрійники мляві - троянди і лілеї красою вмиті.
Кохана, мрію нашу освітлює полум'я, суще в метеориті,
Блакитні зірки повільне полум'я, що множиться в росяному спокої.
Тому я хочу, щоб ми обернулись на птиць з дивосвіту піни морської.

До мене прийшли острови незліченні й численні гості із Данаану, -
Та, врешті, цей час забуде про нас, і Сум цей від нас відстане.
Далеко від лілії та троянди й вогнів, що бентежать зорі,
Ми будем, кохана, - два білі птахи між хвиль у спіненім морі.